Новини

Цікавий співрозмовник

ЗМІ про нас

Цікавий співрозмовник

13.03.09
Роздуми про майбутнє

Після пекінської Олімпіади минуло півроку. Сьогодні вже у повному розпалі нове олімпійське чотириріччя з його багаточисленими міжнародними стартами фехтувальників. Як на дорослому, так і на юніорському і кадетському рівнях. Широко представлені на них і українські мушкетери, результати яких часто не надто радували фахівців і шанувальників спорту. У чому тут причина? Про це і роздумує в бесіді з нашим кореспондентом старший тренер збірної України з жіночої шпаги, заслужений тренер країни Дмитро Ігорович Рейзлін.

- Ви тільки-но повернулися з Ізраїлю, де проходив черговий етап Кубку світу. Як оцінюєте виступ юніорів? 
- Посередньо. І це при тому, що склад учасників не був уже й таким сильним. Перед Інною Руденко, скажімо, стояло нескладне завдання – потрапити до вісімки, але вона опинилася лише на 11-й позиції. Тетяна Винярська за вхід до четвірки спіткнулася на суперниці, яку просто зобов'язана була проходити. Правда є і плюс. На таких турнірах часто обкатуються і малодосвідчені юніори. Ми побачили в роботі, наприклад, здібну Ганну Гриценко. Адже саме з кадетських змагань для всіх атлетів і починається дорога до успіху у великому спорті.

- А 8 березня дівчата святкували? Адже змагання проходили якраз напередодні жіночого дня.
- Звичайно. У них був вільний день, який вони провели на морі. 

- Дмитре Ігоровиче, на початку березня в Буржі проходив кадетський чемпіонат Європи, на якому Україна завоювала лише одну бронзову медаль. З чим пов'язаний такий слабкий виступ збірної?
- Якнайповніший коментар тут міг би дати головний тренер збірної Вадим Гутцайт. Я ж прокоментую ті види, в яких найбільш компетентний. Це жіноча і чоловіча шпага. У нас, на превеликий жаль, не так багато кваліфікованих працюючих тренерів. У жіночій шпазі це Андрій Орликовський, ваш покірний слуга і ще одна-дві людини. Якщо Андрій Орликовський тренує Яну Шемякіну, котра бореться за право знову потрапити на Олімпійські ігри, Анфісу Почкалову, яка фехтує в юніорській і вже в дорослій збірних, кращого кадета на сьогоднішній день Ксенію Пантелєєву, то чекати, що він видасть "на гора" ще кількох кадетів просто неможливо. Приблизно така ж картина і у мене. В інших тренерів, безумовно, факультативно є якась перспективна дівчина, проте це не цілеспрямована робота з жіночою шпагою. Тому хвиля поганого виступу на кадетських і юніорських змаганнях неминуча і природня. Слід просто визнати, що нинішні кадетські склади як в жіночій, так і в чоловічій шпазі, безсумнівно поступаються тим, що були раніше. Також треба пам'ятати, що два наших головних кадети Ксенія Пантелєєва і Вероніка Ширшова на два роки молодші за інших основних суперників. Я впевнений, через два-три роки від них можна чекати успіхів і високих результатів і в дорослих турнірах.

- Чи не замало мати в збірній усього двох явно перспективних кадетів?
- Ви знаєте, тут нічого не вдієш. Потрібно мати вдосталь кваліфікованих тренерів. А де їх узяти? Ми, на жаль, не можемо йти шляхом Росії або Китаю, які мають фактично необмежені людські і фінансові можливості. У нас немає сотні бійців, серед яких завжди знайдуться 3-4 по-справжньому талановитих фехтувальників. Ми вимушені працювати цільово, як це роблять в Швеції, Швейцарії. У нас немає ані кадрових, ані людських ресурсів.

- А що відбувається в чоловічій шпазі?
- На мій погляд, весь нинішній склад збірної України серед кадетів дуже сильно поступається навіть тим юніорам, які виступають на першості світу. Я не бачу серед цих хлопців таких яскравих фехтувальників, як Анатолій Герей, Денис Борейко, котрі можуть фехтувати у фіналах чемпіонату Європи і світу.

- Але ж проблеми не лише в шпазі. Результатів немає і в рапірі, і в шаблі.   
- Це делікатне питання. З великою вірогідністю можу передбачити, що там подібна ситуація. У шаблі сьогодні є два яскраво виражених ведучих тренера – Валерій Штурбабін і Гарік Давидян. Плюс головний тренер Вадим Гутцайт. Але, знову-таки, вони тренують дорослу збірну. Хоча цей вид, вважаю, благополучніший у тренерському плані, ніж шпага. Втім, повторюся, не вважаю за доцільне обговорювати види, в яких не володію повністю ситуацією.

– На початку квітня в Белфасті відбудеться чемпіонат світу серед юніорів. Хто представлятиме Україну?
– Головна наша надія – Анфіса Почкалова. Це дівчина, здатна особисто виграти медаль. Окрім неї поїде Таня Винярська з Дніпропетровська. Вона непогано останнім часом виступає. Третьою у складі збірної буде Ксенія Пантелєєва. Четвертий, запасний номер, – Оля Задорожна. Хоча вона і не показує стабільних результатів, проте її міжнародний досвід все ж дозволяє бути у складі збірної і виступати в командній першості.

- Яке завдання Ви ставите перед дівчатами на чемпіонаті?
- В особистому виступі, за великим рахунком, я розраховую лише на Анфісу. У командних змаганнях при вдалому розкладі, збірна може посісти 5–8 місце. Власне, таке завдання і ставиться перед дівчатами. Якщо розклад буде надзвичайно вдалим, можна поборотися й за медаль.

- Дмитре Ігоровиче, Ви розповіли про стан в кадетській і юніорській командах. Залишилися дорослі дівчата. Як вони виступають?
- Несподівано для мене ситуація з дорослою командою виглядає значно кращою, ніж я передбачав кілька місяців тому. Через фінансові причини до Будапешта на крупний етап Кубку світу вони поїхали без тренера і запасного гравця. Виступили не дуже – 11 місце. Але потім команда поїхала до Катару знову-таки без запасного, але вже з тренером. У Досі вони зайняли четверте місце, обігравши команди Швейцарії і, сенсаційно, збірну Німеччини в своєму найсильнішому складі. За третє місце програли канадкам лише тому, що не вистачило сил, втомилися. Дівчата фехтували з командами, набагато сильнішими за нас. Зі всього складу достатній міжнародний досвід має лише Яна Шемякіна. Крім неї в команді були Олена Кривицька і Анфіса Почкалова. Олену Кривицьку ми вже два роки піднімаємо, але це ще маленький термін, щоб з провінційного фехтування перейти в світове. Дівчата великі молодці. Скажу вам чесно, в моєму розумінні це потенційно кращий склад за всі роки. Вони надзвичайно дружні всередині команди, завжди підтримують одне одну. В них є лідерка, Яна, проте ніхто не чекає, що вона все витягатиме на собі. Вони іноді навіть роблять таке, що на перший погляд здається неможливим. Адже за об'єктивними показниками їх місця сьогодні з 9-го по 16-е. Але у команды шалений потенціал, який, переконаний, приведе їх на Олімпійські игри до Лондона.

- Гідний виступ команди, звичайно, чудово. Але ж відсутні особисті результати? Та ж Яна Шемякіна не займає призових місць.
- Яна повністю ще не відійшла від Олімпіади. Це сильна психологічна травма. Хоча у неї вже явно прослідковується тенденція до відновлення після невдалого виступу в Пекіні. До Шемякіної я ставлюся з великою повагою і абсолютно впевнений, щоб не говорили маловіри, вона гідно вийде з ситуації, що склалася. Яна – це дівчина з титановим стрижнем. Крім того я нічого не маю проти, якщо на етапах Кубку світу вона поки не показує високих результатів. Там головне – командний рейтинг. Почекаємо чемпіонатів Європи й світу.

- Перейдемо від міжнародних змагань до українських. Що найближчим часом відбуватиметься у нас?
- 28–29 березня в Києві на ЦСКА проходитиме Кубок сильніших. Ми починаємо збори перед юніорською першістю світу, під час яких, як етап підготовки, і відбудеться Кубок сильніших.

- Чи відчуваєте Ви зміни у фехтуванні з обранням представника Росії Алішера Усманова президентом Міжнародної федерації фехтування?
- Так, безумовно. Прихід нового президента вже зіграв позитивну роль для всього світового фехтування. Ми позбавилися від найгіршого керівництва в історії будь-якої світової федерації. Пан Усманов дуже чітко бачить подальший розвиток фехтування. Крім того він суттєво фінансово допомагає фехтуванню. Пригадаємо хоч би літній чемпіонат Європи в Києві, коли він з особистих коштів перерахував крупну суму грошей на проведення змагань. А той факт, що вкрай грамотний в усіх відношеннях киянин Максим Парамонов став генеральним секретарем Міжнародної федерації – величезний успіх. Українець уперше в історії фехтування обіймає настільки почесну і високу посаду. Тому від всіх цих змін в Міжнародній федерації фехтування Україна матиме вигоду. І не закулісну, а чесну. І перш за все в спортивному плані. Наберемося терпіння і інтенсивно працюватимемо. Тоді й результати прийдуть відповідні.

Анастасія Волобуєва

08.07.10 - Фехтуємо як уміємо
22.06.10 - Повір у себе
03.02.10 - Розслаблятися не доводиться
17.12.09 - Ольга Харлан:  Нехай Новий 2010 рік принесе всім нам щастя! 
02.11.09 - З прицілом на майбутнє
13.03.09 - Роздуми про майбутнє
25.12.08 - Дмитро Рейзлін:  З надією дивлюся в майбутнє 

17.12.09 – 08.07.10
04.04.08 – 02.11.09
26.06.07 – 07.03.08